Супутник не для всіх
Мар'яна Закусило 23-02-2012 Нацрада відмовила в супутниковій ліцензії каналу Львівської облради під керівництвом Людмили Обертинської
22 лютого Національна рада з питань телебачення і радіомовлення відмовила комунальному підприємству «Телекомпанія "Львів-ТБ"», засновником якого є Львівська обласна рада, у видачі ліцензії на супутникове мовлення. Регулятор послався на пункт «Г» частини 2 статті 30 закону «Про телебачення і радіомовлення»: у заявника відсутні можливості (економічні, фінансові, технічні) здійснювати мовлення із заявленими характеристиками. Голова Львівської облради Олег Панькевич (представник ВО «Свобода») вважає відмову необґрунтованою та припускає можливість політичного підтексту. «Львів-ТБ» планує подавати повторну заявку на ліцензію, тимчасом як експерт Ольга Большакова нагадує про незаконність відмов у супутникових ліцензіях.Телекомпанію Львівської облради «Львів-ТБ», що подала заяву на супутникову ліцензію на цілодобове мовлення, на засіданні Нацради 22 лютого представляли в. о. директора Максим Ощіпко та продюсер Людмила Обертинська, яка донедавна працювала генеральним директором ТРК «Ера». За її словами, «Львів-ТБ» планується як телеканал для промоції рекреаційних, туристичних та інвестиційних можливостей Львівщини.
Слід зазначити, що раніше «Львів-ТБ» уже мала ефірні ліцензії, які втратила. У 2011 році «Львів-ТБ» відмовилася від 12 ефірних частот у Львівській області з передавачами малої потужності (під час конкурсу в лютому 2012 року вони дісталися львівському каналу ZIK). І тоді, просячи про анулювання ліцензії на 12 частот, компанія посилалася на брак коштів для цілодобового мовлення, нагадала перший заступник голови Нацради Оксана Головатенко.
Крім цього торік через наявність трьох нескасованих попереджень Нацрада не продовжила ліцензію «Львів-ТБ» на ефірне мовлення 4 години на добу на 12 ТВК у Львові. До цього деякий час програми «Львів-ТБ» узагалі не виходили в ефір, а своє третє попередження компанія дістала через ретрансляцію каналу ZIK, не передбачену ліцензією. Представники Львівської облради, де головує ВО «Свобода», заявили, що в непродовженні ліцензії є політичний контекст, оскільки облраду фактично позбавляють інформаційного ресурсу. Адже під час конкурсу в жовтні 2011 року відрізок часу на 12 ТВК дістався Львівській обласній державній телерадіокомпанії, підконтрольній уряду й губернатору, яка мовила інші 16 годин на добу на цій частоті.
Під час засідання 22 лютого заступник голови Нацради Лариса Мудрак процитувала доповідну записку представника Нацради у Львівській області Петра Цеголка, який, посилаючись на негативний досвід роботи телекомпанії в минулому, висловив переконання, що «Львів-ТБ» не зможе вести цілодобового супутникового мовлення.
Утім, Людмила Обертинська заявила, що попередні порушення трапилися під час реалізації телепроекту «УТ-Захід», у якому намагалися об'єднати телекомпанії з різною формою власності і який зазнав невдачі. З її слів, засновники вже переглянули свою позицію щодо телеканалу «Львів-ТБ» і збільшили його фінансування в чотири рази. Облрада також надіслала Нацраді листа, в якому запевняла про свої наміри реанімувати канал. «Цього року засновники виділили в бюджеті значний обсяг коштів - близько 7 млн грн, а також приміщення в центрі Львова площею 300 квадратних метрів, де можна розташувати редакцію та студію, й автомобіль для виїду на зйомки», - розповіла пані Обертинська. Й додала, що «взялася за цю компанію, тому що побачила в ній потенціал».
Однак для своєї відмови Нацрада знайшла іншу причину формального характеру. Телекомпанія надала регулятору договір із оператором телекомунікацій - Концерном РРТ, але не надала договору з оператором супутникового ретранслятора - компанією SES Astra, замість нього подавши протокол про наміри.
Як пояснила пані Обертинська, комунальне підприємство не може укладати угоду з іноземним оператором SES Astra, оскільки той вимагає оплати у валюті та практикує укладення договорів на п'ять років (а КП має щорічне бюджетне фінансування). «Тож ми вирішили працювати через Концерн РРТ і можемо надати тільки протокол про наміри», - зауважила вона.
Однак регуляторний орган не дослухався до цих аргументів. При цьому член Нацради Оксана Єлманова висловила сумнів, що ситуація з протоколом про наміри замість договору є винятковою. Звернув на це увагу й голова Львівської обласної ради Олег Панькевич. «Чомусь раніше за аналогічних умов Нацрада ухвалювала рішення по видачу ліцензій іншим телекомпаніям, а в нашому випадку проявила "принциповість"», - зауважив він у коментарі «Телекритиці».
Справді, раніше Нацрада робила винятки. Так, приміром, під час цифрового конкурсу, обов'язковою умовою якого було підписання договору з компанією «Зеонбуд», державним мовникам дозволили подавати не договір, а меморандум про наміри. «ОДТРК справді підписували меморандум про наміри як проміжний етап для підписання договору. У даному ж випадку ми розуміємо, що компанія не зможе підписати напряму договору з оператором», - пояснив на брифінгу принциповість регуляторного органу його голова Володимир Манжосов.
У відсутності договору Нацрада вбачає відсутність можливості мовити із заявленими технічними параметрами. Тож всі члени регуляторного органу, крім Оксани Єлманової, яка утрималася, проголосували за відмову у видачі ліцензії, посилаючись на пункт «Г» частини 2 статті 30 закону «Про телебачення і радіомовлення»: у заявника відсутні можливості (економічні, фінансові, технічні) здійснювати мовлення із заявленими характеристиками.
Людмила Обертинська й Максим Ощіпко відмовилися коментувати рішення Нацради про відмову. Тим часом в облраді його вважають необґрунтованим. «Нацрада не вимагала при поданні документів на отримання ліцензії підтвердження про економічні, фінансові чи технічні можливості для здійснення мовлення. Хоча насправді Львівська обласна рада передбачила в обласному бюджеті кошти для фінансування телекомпанії (включаючи кошти на оплату супутникової ємності, заміну застарілого обладнання, збільшення штату і т. ін.), тому всі розмови про економічну (фінансову) неспроможність "Львів-ТБ", нездатність оплачувати витрати на мовлення є безпідставними», - каже в коментарі «Телекритиці» голова облради Олег Панькевич.
Він стверджує, що під час особистих зустрічей і він сам, і керівник компанії інформували Володимира Манжосова і Ларису Мудрак про спроможність «Львів-ТБ» нести витрати на мовлення. «При цьому ні до сьогоднішнього засідання Нацради, ні під час засідання ніхто з членів чи працівників Нацради офіційно не заявляли, що у "Львів-ТБ" відсутні можливості здійснювати супутникове мовлення, або що телекомпанія не подала документів, які підтверджують її можливості забезпечити мовлення, - наголосив голова облради. - Був лише один закид щодо відсутності на час розгляду підписаного "Львів-ТБ" договору з оператором супутника Astra. Однак цей договір не міг бути наразі підписаний з об'єктивних причин, про що Нацраду інформували і "Львів-ТБ", і Концерн РРТ».
Втім,
Нацрада взагалі перевищує свої повноваження, адже пункти 3-6 статті 24 закону «Про телебачення і радіомовлення» передбачають вичерпний перелік документів, які телерадіоорганізація сама чи на вимогу Нацради додає до заяви про видачу ліцензій. У цьому переліку відсутня вимога про надання договору з оператором супутникового зв'язку (відомості про параметри супутникового каналу вказуються в самій заявці). А вимагання інших документів для видачі (продовження) ліцензії не допускається, нагадує Олег Панькевич.
Із ним згодна керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова, хоча й вважає, що положення статті 30 закону сформульовано настільки широко, що їх можна тлумачити як завгодно. Однак підписання протоколу про наміри до отримання ліцензії повністю відповідає законодавству України, комерційній практиці, і такий протокол є достатнім доказом технічної спроможності здійснювати супутникове мовлення.
«Взагалі, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, відмова у видачі ліцензії на мовлення можлива виключно за умови відсутності вільного радіочастотного ресурсу в держави, оскільки отримання такої ліцензії є способом реалізації права на свободу вираження поглядів. З цієї точки зору, переважна більшість відмов у видачі супутникових ліцензій є незаконними», - резюмує пані Большакова.
Олег Панькевич припускає ймовірність політичного чи іншого підтексту в рішенні регулятора (як відомо, у Львівській облраді більшість мають не Партія регіонів та її провладні політичні соратники, а ВО «Свобода», «Фронт змін», «Наша Україна»). У самій Нацраді будь-які політичні мотиви відкидають. «Наші останні рішення не дають підстав бачити будь-який політичний підтекст у діях Національної ради. Це стосується й телеканалу ТВі (якому Нацрада переоформила ліцензію. - ТК), і його дочірніх компаній (видача супутникової ліцензії каналу ТВinfo. - ТК), і видачі ліцензії каналу ZIK, який не є прихильним до влади, але отримав частоти у Львівській області», - сказав на брифінгу Володимир Манжосов.
За законом «Львів-ТБ» має місяць на те, щоб оскаржити рішення регулятора. Але наразі телекомпанія планує ще раз подати заяву на отримання супутникової ліцензії. «Якщо Нацрада повторно відмовить у ліцензії за надуманими підставами або відмовить у повторному розгляді заяви, тоді будемо конкретніше говорити про причини й підтекст відмови», - зауважив пан Панькевич.
http://www.telekritika.ua/media-rinok/r ... 2-23/69815